Пятница, 04.07.2025, 20:14
Приветствую Вас Гость
Главная | Регистрация | ВходЖиття і здоров'я людини-це найвища цінність,якій ми служимо
Главная » Статьи » Психолог.
Привентивне харчування
Превентивне харчування в онкології Аліментарні чинники ризику є причиною захворювання у 1/3 уражених новоутвореннями (табл. 56) Таблиця 56. Чинники ризику смертності від раку (Р. Долл, Р. Піто, 1981) Чинники ризику Смертність від раку, % Порушення режиму та якості харчування 35 Зловживання палінням ЗО Впливання інфекційного агента 10 Репродуктивна і сексуальна поведінка (гормональний фон, використання хімічних контрацептивів 7 Професійні шкідливості 4 Алкогольні напої, географічні чинники, забруднення навколишнього середовища, вживан¬ня лікарських препаратів та інші (невідомі) чинники Від 3 до 5% кожен Проблема превентивного харчування в онколо¬гії має два аспекти, кожен із яких потребує окремого розгляду. Перший аспект - канцерогенні речовини та їх попередники в їжі людини. Другий аспект - при¬чинна й захисна роль у розвитку новоутворень. Канцерогенні речовини та їх попередники в їжі людини Виникнення і розвиток новоутворювань у людини може бути пов'язане з багатьма канцерогенними речовинами або їх попередниками, циркулюючими у зовнішньому середовищі (мал. 2). Уявлення про циркуляцію канцерогенів у природі насамперед пов'язані з вивченням поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) і головного представника цієї обширної групи речовин бензапірену (БП), наділеного високою бластомогенною активністю. Середня доза БП, яку людина одержує впродовж життя (70 років) з продуктами (без овочів), складає близько 3 мг, з овочами - 2 мг, з питною водою - 0,3-0,4 мг. Канцерогенні властивості характерні також багатьом чужорідним для організму речовинам (ксенобіотики), що містяться в їжі у вигляді хімічних кантамінантів (пестициди, гормональні препарати, солі металів тощо). Речовини з бластомогенними властивостями можуть утворюватися в харчових продуктах у процесі їх зберігання й транспортування. Бластомогенними властивостями наділені мікотоксини (афлатоксини Вь В2, Мі) та інші метаболіти нижчих і вищих рослин. Канцерогенні властивості виявлено у цілої низки харчових добавок, що використовуються в якості харчових барвників, ароматичних і смакових речовин тощо. Канцерогенні речовини можуть утворюватися в процесі деяких видів технологічної обробки харчової сировини (копчення, підсмажування, висушування).Канцерогенні речовини надходять в організм не тільки з зовнішнього середовища, вони можуть синтезуватися і в самому організмі з компонентів їжі за участю кишкової мікрофлори. Наприклад, у разі надмірного уживання білкової (м'ясної) їжі утворюється індол та інші метаболіти амінокислоти триптофану, наділені бластомогенними властивостями. З життєдіяльністю кишкової мікрофлори пов'язаний ендогенний синтез бластомогенних нітрозосполук (НС) з амінів (амідів) і нітритів (нітратів), що містяться в їжі і питній воді. Кишкові бактерії здатні утворювати вторинні аміни (диметиламін, пиреридін або піролідин), що вступають в реакцію з нітритами, утворюючи активні канцерогени. Причина і захисна роль харчування у виникненні та розвитку новоутворень Механізм перетворення в організмі хімічних канцерогенів і особливості їх взаємодії з молекулярними мішенями в клітині пов'язані з загальним харчовим статусом організму, його метаболічним фоном. Властивості і склад їжі можуть гальмувати пухлинний процес в організмі. Прослідковано вплив калорійності, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин їжі на канцерогенез. В експериментних дослідженнях показано, що підвищена калорійність харчових раціонів посилює розвиток пухлинного процесу, а зниження, навпаки, гальмує розвиток спонтанних та індукованих пухлин. Не лише в дослідах на тваринах, а й епідеміологічні популяційні спостереження свідчать про кореляційний зв'язок надмірної маси тіла та ожиріння з частотою виникнення раку. Гальмуюча дія низькокалорійного раціону проявляється, в основному, під час розвитку пухлини, а стадія ініціації залишається мало вразливою. Вважають, що обмеження калорійності дієти зумовлює гіперфункцію кори надниркових залоз і зміни у гормональному статусі, що може чинити гальмівний вплив на канцерогенез. Установлено також, що зниження калорійності дієти зменшує мітотичну активність клітин. Дані про вплив білка раціону на канцерогенез носять протирічний характер. Дуже низький вміст чи повна відсутність білка в їжі посилює токсичну дію хімічних канцерогенів. Якщо ж вміст білка в їжі знаходиться в межах, потрібних, щоб забезпечити відносно нормальний ріст і масу тіла тварин, прослідковується вплив білкового компонента в основному на розвиток пухлин печінки. Зниження рівня білка в раціоні послаблює активність системи неспецифічних оксидаз мікросом печінки. Такий же ефект спостерігається у разі зниження біологічної цінності білка. За умови годування тварин малоцінним білком (клейковиною) рівень мікросомального білка, цитохрому Р-450 і метаболізм токсичних речовин перебувають на більш низькому рівні, ніж за умови годування їжею з повноцінним білком (казеїном). Мікросоми печінки за низькобілкового раціону характеризуються пониженою працездатністю до інактивації канцерогену. Таким чином, за допомогою білкового компонента раціону можна впливати на ферментні системи мікросом, зумовлюючи розпад і знешкодження канцерогенів. Останнім часом з'явилося багато публікацій про антибластну дію чинників, що містяться в морських організмах. У складі молюсків, голотурій, морських зірок, креветок, печінки акули містяться речовини, що пригнічують розвиток пухлин. Таким чином білковий компонент їжі може модифікувати процес хімічного канцерогенезу у напрямку його гальмування. Надмірність жирів у їжі може прискорювати розвиток і збільшувати частоту виникнення пухлин, викликаних різними канцерогенами: бензапіреном, метилхолантреном,7,12-діметилбензантраценом,ацетиламінофлюореном, діметилгідразином, азоксиметаном, стильбестролом та ін. Під впливом жирів посилюється утворення бластомогенних метаболітів жовчних кислот і стеринів, структурно схожих з канцерогенами. На процес індукованого канцерогенезу впливає не лише кількість, а й склад жирів чинить значний вплив на частоту виникнення пухлин (табл. 58). Залежність між уживанням якісно різних жирів і частотою виникнення пухлин пов'язана з жирнокислотним складом, антиокислювальною активністю ліпідів, вмістом у них жиророзчинних вітамінів, мутагенних сполук (альдегідів, кетонів, перекисних сполук) тощо. Таблиця 58. Вплив якісно різних харчових жирів на розвиток пухлин молочних залоз у щурів, викликаних 7,12-діметилбенз[а]антраценом (К.К. Саггоіі, 1975) Рослинні олії і тваринні жири Загальна кількість пухлин на ЗО щурів Соняшникова 130 Бавовняна 127 Оливкова 117 Кукурудзяна 110 Соєва 103 Лярд 97 Вершкове масло 88 Сало 72 Кокосова 70 Низькожировий контроль 75 Існує припущення про бластомогенну дію холестерину. Холестерин може бути попередником ендогенних метаболітів (копростанолу і копростанону), яким властива канцерогенна та коканцерогенна дія. Виникнення злоякісної пухлини може бути пов'язане також з вуглеводним компонентом. Причиною розповсюдження та росту злоякісних пухлин може бути уживання хлібобулочних, макаронно-круп'яних та інших борошняних виробів з високим відсотком відсівання поверхневих шарів зерна. Антиканцерогенна властивість притаманна багатьом вітамінам (А, Е, С та ін.) і мікроелементам (селен, мідь, цинк, фтор та ін.), фенольним сполукам, що містяться в їжі. Антиканцерогенну дію вітаміну А і похідних намагаються пояснити з позицій інгібуючого ефекту на цільові оксидази мікросом (МОМ) різних органів (печінки, легень). Ретинол і похідні мають здатність гальмувати утворення комплексу між метаболітами поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) та мікросомами і тим самим запобігати появі канцерогенного ефекту ПАВ. Пригнічення утворювання комплексу ПАВ з мікросомами пов'язане з антиок¬сидантною дією вітаміну А та похідних. Вплив вітаміну Е на хімічний канцерогенез пов'язаний зі здатністю названого вітаміну посилювати детоксикацію канцерогенів у печінці. Відбувається "перемикання" метаболізму ароматичного алгіду на шлях, що веде до його знешкодження. Існує й інше пояснення антиканцерогенної дії вітаміну Е, яку пов'язують з її впливом на процеси перекисного окислення ліпідів. За Е-гіпо- і авітамінозного стану накопичуються перекиси в організмі, що створює бластомогенний ефект. Антиканцерогенна дія вітаміну С пов'язана зі здатністю блокувати ендогенний синтез нітросполук. Селен - активний антиоксидант, пов'язує вільні радикали і таким чином застерігає організм від дефіциту вітаміну Е. Саме цими властивостями селену пояснюють виражений антиканцерогенний ефект. Дані про вплив солей міді та цинку на канцерогенез протирічні. Існують дані про те, що дефіцит міді в їжі сприяє, а надлишок запобігає розвиткові пухлин нирок під впливом канцерогену діметилнітрозаміну (ДМНА). За одними відомостями солі цинку гальмують канцерогенез, а за іншими - прискорюють цей процес. Виявлено здатність цинку у складі дієти галь¬мувати розвиток пухлин слинних залоз. Сполукам фтору притаманна антибластомогенна властивість. Механізм пригнічуючої дії фтору на ріст та розвиток пухлини пов'язаний з впливом його на ключові ферменти (фосфорфруктокіназу і на ізофермент "м" піруваткінази) в період канцерогенезу. Таким чином, якісно різне харчування змінює стійкість організму до дії бластомогенних агентів і модифікує процеси бластомогенезу. Сприяють ви¬никненню і розвитку пухлин різні прояви харчової недостатності, надлишок жирів у раціоні, ентеральна мікрофлора. Деякі вітаміни, мікроелементи, природні фенольні сполуки чинять захисну дію при канцерогенезі. На підставі викладеного сформульовано уявлення про аліментарні ризик-чинники та вітаукт-чинники (профілактичні чинники) в онкології (табл. 59). З табл. 59 видно, що превентивне харчування в онкології будується на основі боротьби з чинниками ризику (запобігання контамінації їжі канцерогенними речовинами та їх попередниками) і посилення захисної дії вітаукт - чинників у харчуванні. Наші Рак стравоходу Солона й копчена їжа, нітрити й нітрати у воді, овочах та інших продуктах Фрукти, овочі, вітаміни С, Е,селен Рак жовчного міхура Паління, забруднення повітря Фрукти, овочі, бета-каротин, вітамін А Рак простати, молочних залоз, яєчників, матки Жири (насичені та омега-6), поліненасичені жирні кислоти, надмірна вага Мононенасичені та омега-3 поліненасичені жирні кислоти(оливкова олія, риб'ячий жир), жирні кислоти з ланцюжками середньої довжини, баластні речовини (злаки, фрукти, овочі), вітаміни А, С, бета-каротин, селен, цинк, дієта для зниження ваги Рак слизової оболонки шлунка Жири, паління (нітрозаміни) Дієта зі зниженим вмістом жирів, селен Рак товстої кишки Жири, м'ясна їжа Баластні речовини, кальцій, селен, вітамін В, рослинна їжа Рак товстої кишки Жири, м'ясна їжа Баластні речовини, кальцій, селен, вітамін В, рослинна їжа Рак прямої кишки Алкоголь, пиво Баластні речовини, фрукти, овочі Рак печінки Контамінована їжа (мікото-ксини, піролізидинові алкалоїди), копчена їжа, вірус (гепатит В), алкогольні напої, забруднення повітря (вініл-хлорид), оральні гормональні контрацептиви Баластні речовини, фрукти, овочі знання про вплив харчових чинників (макро- і мікронутрієнтів) на виникнення і розвиток новоутворень недосконалі, протирічні і їх недостатньо. Однак, не підлягає сумніву і можна стверджувати, що уживання овочів і фруктів зменшує ризик раку легень, гортані, стравоходу, шлунка, печінки, жовчного міхура, прямої кишки та інших локалізацій. Властивості і склад раціону превентивного харчування в онкології повинні сприяти: 1) поліпшенню функції мембран клітин, провідності нервовими волокнами, регуляції процесів збудження і гальмування центральної нервової системи, антитоксичної функції органів і тканин, особливо печінки; видільної функції організму, перистальтики кишечника; 2) регулюванню ферментативної функції організму; 3) підвищенню діяльності антиоксидантної (антиокис-лювальної) системи; 4) створенню лужного середовища в організмі; 5) нормалізації бактеріальної флори кишечника. Зменшують ризик виникнення і розвиток пухлин такі продукти: червона морква, морська капуста; горобина червона й чорноплідна, калина, обліпиха, абрикоси, чорнослив, курага, шипшина, чорниці, брусниці, цитрусові, шпинат, кропива, цибуля ріпчаста і зелена, зелень петрушки, кропу, кінзи, часника, хрін, баклажани, білокачанна капуста, буряк, горіхи, насіння соняшникове, кукурудза, гречана крупа, соя, квасоля, свіжі стрючкові рослини, гарбуз, огірки, кисломолочні продукти (сметана, кефір, ряжанка, кисле молоко), риба свіжа, біле куряче м'ясо, парна печінка, страви із пророслого зерна пшениці та ячменю, хлібобулочні продукти з висівками, рослинна олія нерафінована, мед, соки із свіжих овочів, фруктів, ягід (особливо сік червоного буряка, моркви, смородини, горобини, калини та обліпихи). В антираковій дієті обмежується уживання ковбасних виробів, консервів, сиру, шинки, солоної риби, ікри консервованої, хлібобулочних та кондитерських виробів із борошна високого гатунку, солоних маринованих та квашених продуктів, напоїв кислотного спрямування. Продукти мають бути екологічно чистими, не забруднені канцерогенними та коканцерогенними речовинами, 50% рослинних продуктів варто уживати в натуральному вигляді. Необхідно дотримуватись вимог до режиму харчування, що має особливо велике значення у профілактиці раку органів травлення.
Категория: Психолог. | Добавил: Moderator (23.11.2014)
Просмотров: 840 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Войдите:
avatar
Copyright MyCorp © 2025
Создать бесплатный сайт с uCoz